Дитинчатко кашку їло,
Лизькало потрошку
Та й погризло, покусало
Дерев’яну Ложку.
I сказала Ложка тихо:
— А бодай ти скисло!
Я тебе нагодувала —
Ти мене погризло.
Так буває: добра мати
Лобура годує,
Він же, ледар безсоромний,
Вічно вередує.
Добре виспиться, наїсться,
В рот заткне цигарку
І гризе стару, що грошей
Не дає на чарку,
|
|
|
