Сидір у суботу
Рушив на охоту.
Взяв горілки пляшку
І патронів пачку,
Прихопив з собою
Миршаву собачку.
Він під лісом випив,
Зарядив рушницю
Та й заснув спокійно,
Лігши на копицю.
А вовки собачку
Серед ночі вздріли,
Розірвали бідну
Й з кісточками з’їли...
Байка невеличка,
А моралі — море,
Що з дурним, ще й п’яним,
І собаці горе.
|
|
|
