Сказала в лісі Солов’єві Гава:
— Ти молодець! Іде про тебе слава
По всіх краях, долинах і гаях.
Відомо всім, що добре ти співаєш.
А що ти маєш? Що ти, сірий, маєш?
Живеш собі, як непомітний птах.
Он я у клітці бачила папугу.
Блискуча клітка! Просто в вічі б’є.
Нема в папуги голосу, ні слуху,
А як живе! А що він їсть і п’є!
І Соловей сказав тихенько Гаві:
— Ти мало тямиш у складній цій справі.
Що в кого є, не будемо лічить...
Я те співаю, що у серці маю,
А він кричить, що хтось його навчить.
|
|
|
