Ухопила десь Ворона
На пісочку Рака.
Примостилась на колоді,
Глузливо патяка:
— Чудні в тебе, Раче, вуса —
Наче дві дротини.
Смішні в тебе, Раче, очі —
Схожі на пшонини.
І нема в твоїй статурі
Ні складу, ні ладу,
Бо у тебе, небораче,
Очі й вуса ззаду.
Ця пригода тільки збоку
Простою здається:
Біда тому, з кого навіть
Ворона сміється!
|
|
|
