Царицею птиці
Обрали Ворону,
Наділи на неї
Блискучу корону.
Два дні проминуло,
Стривожились птиці —
Немає корони
В нової цариці.
Та де ж та корона,
Те срібло і злото?
Ворона говорить:
— Упало в болото,
Бо я заглядала
В болотную воду,
Побачить хотіла,
Чи гарна на вроду.
Оскільки корона
Була золотою,
То буде й мораль тут
Не дуже простою:
Не можна підносити
Вгору ворону,
Що думає тільки
Про власну персону.
|
|
|
