Тримав Папугу добрий чоловік.
Він провозився не один з ним рік,
Учив його. І телепень носатий
Навчився трохи лапою писати.
Тепер папуга пише так:
«Хазяїн мій дурак,
І брат його — дурак,
І сват його — дурак,
І син його дурак,
І жінка теж дурна у нього,
Раз вийшла заміж за дурного».
Мораль із байки виплива така,
Що на людців нікчемних натяка:
Дасте якомусь телепню освіту —
Він вас ославить на півсвіту.
|
|
|
