У міському зоопарку
(Сталося це влітку)
Здоровенний лобуряка
Плюнув Мавпі в клітку.
Мавпа плаче. — Ми ж, — говорить. —
Предки твої, враже! —
А самець її голубить
І ласкаво каже:
— Ти не гнівайся на нього.
Він якийсь патлатий,
Бородатий, кривоногий,
Згорблений, кудлатий.
На руці його чорнилом
Написав хтось «ЕДИК».
Може, він якраз, голубко,
Наш далекий предок...
|
|
|
