Погуляти вийшла в сад
Робітниця Раєчка.
На ній гарні чобітки
І нова куфаєчка.
Шубки в неї ще нема,
Але буде мати —
По червінцю відклада
З кожної зарплати.
Там, де грюка барабан
І тромбони крякають,
Стильні «мальчики» стоять,
Весело балакають.
Старший Раї підморгнув:
— Девочка — що нада!
А манто... Яке манто!
Маде ін Канада!
І розпатлані дружки
Гучно засміялися,
Що роти аж до ушей
Їм пороззявлялися.
Рая стала: — Ну чого?
Ну чого регочете?
Розчепірили роти,
Мов ковтнути хочете... —
Старший гордо позирнув
На куфайку ватяну:
— Синьйорина, не тушуйсь,
Не їмо телятини... —
Рая брівками морга:
— Згодна я з тобою.
Хто ж не знає, що осли
Живляться травою?
|
|
|
