Там, за фермою новою,
На старій вербі
Примостився Соловейко
Та й співав собі.
Як почули тупорилі
Солов’їний спів,
Загорлали, залящали
Зразу в сто ротів.
І замовк від того часу
Бідний Соловей,
Перестав пісні співати
Навіть для людей.
Цій історії печальній
Не дивуюсь я:
Сто свиней переспівати
Можуть солов’я...
|
|
|
