Закохався Джміль у Мушку,
Що гарненькою була.
Дав їй меду золотого,
Мушка з’їла і втекла.
Через день уздрів ту Мушку
Кривоногий Павучок.
«Отаку б мені красунькуі» —
Облизався старичок.
Протягнув він павутиння
З етажерки на вазон.
— Вибирай! — гукнув до Мушки. —
Ось нейлон! А це перлон!
Мушка крильцями заграла:
— Ах, краса, краса яка!
І негайно опинилась
У обіймах павука.
Я мораль тут міг би вкласти
В коротенькі два рядки,
Та навіщо це робити?
Щоб образились жінки?
|
|
|
