Взимку з бабою своєю
Розлучився дід,
А улітку взяв молодшу
На сімнадцять літ.
Люди кажуть: — Баба з вами
Вік свій прожила.
То чого ж ви розлучились?
— Бо вона хропла.
Спить, було, і свище носом,
Виє, як труба.
— А нова дружина ваша
Не хропе хіба?
Дід бурчить: — Звідкіль я знаю,
Чи хропе нова,
Як вона вночі ніколи
Дома не бува...
|
|
|
