Страмить дружина Никодима:
— Який ти грубий, просто жах!
А як женився — присягався
Весь вік носити на руках.
Бувало, сядеш біля мене
І декламуєш, як поет:
«Я на руках носити буду.
Мого кохання ти предмет...»
А Никодим скривився гірко:
— Усе це вигадки старі.
Мені таскать важкі предмети
Заборонили лікарі.
|
|
|
