Прощайся з ясною красою, Бо вже заходять косарі; Зайшли — поникла під косою, Зів’яла ранком на зорі. Ронивши слізку, посихаєш — Беруть на образи святі; Ти все жива; благоухаєш На кипарисному хресті!
