Не в обіймах рідні,
У покійній труні
Ти, голубко моя, опочила;
А від катових рук,
Серед пекла та мук,
Всі пригоди життя покінчила.
Разом промінь загас...
Задаремно в той час
Викликала ти неньку до себе...
Висла пітьма німа...
Ти була не сама, —
Три сестри помирали край тебе;
Мовчки труту пили,
Попрощались, лягли —
Із тобою загинуть докупи.
Наостанку кати
Підійшли, щоб знайти
Всі чотири замучені трупи!
|
|
|
