Як умру — то не згрібайте
Землі наді мною,
А засипте в чистім полі
Свіжою травою.
В головах щоб зеленіли
Явір та тичина,
А в ногах — на спомин людям —
Червона калина.
Прийде дівчина-голубка
На мою могилу,
Тихо сяде під калину,
Здихне через силу.
І згада про мене з сумом
Серденько гаряче,
Наді мною, сиротою,
Нищечком поплаче.
|
|
|
