Не ридай, мій милий брате;
Не хились, мов та трава,
Що життя твоє багате
Лиш на горе, — гірш бува.
Легко рани твої згоїть,
Запобігти самоті;
Не сумуй: тебе узброїть
Розіп’ятий на хресті.
Він натхне відвагу — сміло
Шлях верстати до кінця
За святе та праве діло,
Не лякаючись вінця.
Промінь світла кинь незрячим,
За хвалою не женись,
Серцем щирим та гарячим
До бездольних пригорнись.
Не лінуйсь, як раб нікчемний,
А знаття та сяйво мрій
Понеси між люд свій темний,
Оновлення зерна сій!
|
|
|
