Рибалка

Петро Гулак-Артемовський

Вода шумить!.. Вода гуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить и примовля:
«Ловіться, рибочки, великі і маленькі!»

Що рибка смик — то серце тьох!...
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то журбу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?.. Не зна він — а сумує!..

Сумує він, — аж ось реве,
Аж ось гуде, — і хвиля утікає!..
Аж гульк!.. З води Дівчинонька пливе
І косу зчісує, і брівками моргає!..

Вона й морга, вона й співа:
«Гей, гей! Не надь, Рибалко молоденький,
На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?