Дерева мене чекають,
І падає листя на стежку,
І падають зорі в долоні,
І падає сон у траву.
А там, де мене чекають,
Рипає хвіртка тоскно,
І небо вовняним шарфом
Кутає шию од вітру.
Там, де мене чекають,
Тримають пучки коло вуст,
Дотеп тримають померлим
І сльози тримають сухими.
Отам, де мене чекають,
Мій вчаділий розум бродить,
Штани до кодін підгорнувши,
Під теплим дощем, під деревами.
Там, де мене чекають,
Тяжкі простеляють рядна,
Тяжкі простягають руки
І шкарубкі заповіти...
|
|
|
