Бездіяльність влади

Бездіяльність влади — безпідставне повне або часткове ухилення від здійснення передбачених конституцією та іншими законами функцій і повноважень влади; несвоєчасне, несумлінне, некваліфіковане чи інше неналежне їх виконання органами законодавчої, виконавчої або судової влади, органами місцевого й регіонального самоврядування. Бездіяльність влади щодо різних її гілок виражається по-різному: з боку законодавчої влади — це насамперед зволікання з прийняттям необхідних законодавчих актів, проекти яких належним чином підготовлені, або з формуванням відповідних органів державної влади; з боку виконавчої — зволікання із впровадженням законів у життя, тобто зі здійсненням відповідних організаційних, правових, фінансових, інформаційних, наукових та інших заходів для їх реалізації; судової — зволікання у розгляді кримінальних, цивільних, адміністративних справ щодо вжиття заходів з профілактики правопорушень.

Бездіяльність влади призводить до політичної деформацій, до послаблення і навіть до розпаду соціально-політичних відносин, до наростання анархії в суспільстві. Разом з тим вона є одним з показників кризи верхів, їхньої нездатності здійснювати керівництво суспільством, державою. Бездіяльність влади не може довго існувати. На зміну їй, як правило, приходить активна діяльність влади, в процесі якої нефункціонуючі органи влади замінюються новими, здатними до здійснення належних їм функцій. Активна діяльність усіх органів державної влади не повинна відкидати легітимність, вона має здійснюватись відповідно до конституції та законодавства щодо функціонування відповідних органів, а також їхньої регламентації в нормативно-процесуальних актах.