Біпартизм

Біпартизм (від лат. bis — двічі і pars — частина, група; як синонім вживається також поняття «двопартійна система») — партійна система, в якій визначальну роль відіграють дві основні політичні партії, що, перемагаючи на виборах, змінюють одна одну при владі. Біпартизм не виключає існування інших партій, проте справжнє суперництво за владу ведеться між двома основними партіями, а жодна з інших партій не бере реальної участі в управлінні державою. Мажоритарна система виборів з одним туром голосування при біпартизмі гарантує право на владу лише двом основним партіям. Для біпартизму характерна відносна рівновага двох основних партій, існування сильної опозиції партії, що зазнала поразки на виборах. Перемога на виборах однієї з партій забезпечує однорідну і стабільну парламентську більшість. Така система оптимально зближує інтереси партії та держави, забезпечує стабільність уряду, оскільки дозволяє йому функціонувати протягом усього строку повноважень парламенту. Біпартизму не загрожують коаліційні кризи, він також зменшує ймовірність урядових криз і підтримує громадську злагоду, оскільки виборці, що віддали голоси партії, яка зазнала поразки, зберігають надію на реванш під час наступних виборів.

Типовий приклад біпартизму — партійна система США, в якій визначальну роль відіграють демократична і республіканська партії. Аналогічною є партійна система Канади. Європейським прикладом біпартизму може слугувати партійна система Великої Британії, де політична боротьба розгортається між консервативною і лейбористською партіями. Особливістю виникнення біпартизму в США є те, що він склався в умовах класової невизначеності політичних партій, нечіткості їх розмежування, відносної однорідності політичного життя. Для умов соціального і політичного плюралізму, існуючого в більшості країн Європи, американська модель біпартизму виявилась неприйнятною. Велика Британія поки що є винятком у цьому плані, проте і в ній є третя партія — лібералів, — яка протягом багатьох десятиліть хоч і не має ніяких шансів вибороти більшість парламентських мандатів, у ряді виборчих округів займає міцні позиції й проводить своїх депутатів у парламент.

Див. також Партійна система, Партія політична, Типологія політичних партій.