Пакетне бджільництво

Реферат

Організація пакетного бджільництва. На Україні основна кількість бджолиних сімей сконцентрована в зонах інтенсивного землеробства, де бджільництво в основному має медово-запилювальний характер. Звичайно, вихід товарного меду не високий і не може забезпечити рентабельність ведення галузі. Проте більшість пасік перебуває в добрих умовах для раннього нарощування бджіл, яких використовують на запиленні плодових культур. Потім до запилення насінників бобових трав і технічних культур настає безмедозбірний період, під час якого бджолині сім'ї приходять в ройовий стан, що небажано. Тому після запилення плодових культур із сімей, що досягли сили не менше 10 вуличок і в гніздах яких є не менше 8 рамок розплоду, можна відібрати по 1,3—1,5 кг бджіл і використати їх для розширення пасік чи відправити на медозбір або запилення в північні райони, де існує своєрідна медоносна цілина.

Бджіл в пакети відбирають за 10—12 днів до зацвітання білої акації чи іншого медоноса залежно від розташування пасіки. Після відбирання бджіл у пакет з плідною маткою сім'я виводить собі молоду матку. Створюється начебто ройова ситуація, коли стара матка вилітає з роєм, а в сім'ї зникає відкритий розплід, на який бджоли витрачають чимало корму. Отже, у період медозбору у сім'ї не буде зовсім личинок, яких потрібно вигодовувати. Крім того, сім'я за цей період поповниться бджолами, що вийдуть з печатного розплоду, і зможе ефективно використати медозбір.

Досвід виробництва безстільникових пакетів у Закарпатті свідчить, що вихід товарного меду на пасіках, які спеціалізуються на виробництві пакетів, не зменшився, а навіть збільшився. Так, по групі господарств, які займаються виробництвом пакетних бджіл, за певні періоди вихід товарного меду становив 15 кг на сім'ю, або підвищився на 5 кг порівняно з попередніми. Крім того, від кожної сім'ї, що дала пакет, одержано 10 кг умовного меду в вигляді вартості пакетних бджіл.

Особливо сприятливі умови для нарощування бджіл у весняний період в південних і західних областях України. Тут весною цвітуть різноманітні дикоростучі медоноси, а також плодові культури, які дають бджолам нектар і пилок.

На пасіках, де бджолиних сімей менше тисячі, виробництво, транспортування і реалізацію пакетів доцільно проводити через обласні контори бджільництва. Пасічницькі об'єднання і господарства, у яких понад тисячу бджолиних сімей, організацією, виробництвом і реалізацією пакетів можуть займатись самостійно.

Завчасно спеціалісти підшукують замовників, організовують виготовлення ящиків-пакетів, рейок для збивання пакетів у батареї, готують банки-годівниці з цукровим сиропом, укладають договори з господарствами і пасічниками-любителями на постачання пакетів, складають графік на їх відправлення, викликають представників замовника, з якими проводять інструктаж по транспортуванню і переселенню пакетних бджіл у вулики.

Пакетні бджоли важливо мати для організації нових пасік, поповнення зимового відходу, підсилення слабких сімей і запилення ентомофільних культур. У перспективі їх використовуватимуть для збільшення виробництва меду в районах, багатих дикоростучими медоносами.

Так, господарства північних районів можуть закуповувати пакетних бджіл у господарствах півдня, нарощувати до медозбору сильні сім'ї, потім відкачувати весь мед, а бджіл закурювати.

Господарства південних районів можуть самі завозити пакетних бджіл у північні райони, використовувати їх на медозборі, а потім закурювати або на договірних умовах поставляти пакети бджіл північним господарствам, а доход ділити пропорціонально витратам.

Породи бджіл для пакетів. Успіх розвитку пакетного бджільництва визначається насамперед правильним підбором породи і наступними строками завезення пакетів, кількістю в них бджіл, їх якістю та медозбірними умовами.

Для пакетного бджільництва важливо підібрати таку породу, яка має високу плодючість маток, добру продуктивність і зимостійкість сімей у районах виробництва і використання.

На пасіках України основна кількість пакетів виробляється з карпатськими бджолами та помісними між кавказькими та місцевими.

У результаті численних дослідів щодо використання пакетних сімей кавказьких бджіл установлено, що їх матки в перші три тижні розвитку відкладають дещо більше 400 яєць за добу. При цьому пакетні сім'ї не можуть набрати достатню силу для ефективного використання медозбору. Тому їх доцільно підсилювати від перезимувалих сімей. Отже, пакетні і перезимувалі сім'ї потрібно утримувати на одній пасіці, хоча при цьому помітний негативний або позитивний вплив завезених бджіл на місцевих. Низька плодючість кавказьких маток призводить до того, що в районах виробництва пакетів необхідно утримувати товарні відводки. Їх формують в кінці літа і лишають на зиму. Практично на зиму залишають сім'ї середньої сили, яких весною продають. Собівартість таких пакетів висока і тому господарства не зацікавлені в їх виробництві.

Використання кавказьких бджіл у пакетній справі повинно поєднуватись із селекцією на підвищення зимостійкості сімей і плодючості маток.

Таким чином, виробництво кавказьких пакетних бджіл доцільне там, де їх використовуватимуть на медозборі ізольовано від місцевих бджіл, а також на запиленні насінників багаторічних бобових трав. Після медозбору їх закурюють або використовують для запилення культур закритого грунту чи одержання біологічно активних продуктів бджільництва.

Розвитку пакетного бджільництва на Україні передували масові виробничі досліди щодо випробування відселекціонованих ліній карпатських бджіл для виробництва пакетів.

Матки карпатської породи в ранньовесняний період відкладають до 1000 яєць за добу. Така плодючість зберігається в перші три тижні розвитку сімей у північних районах. Вони економно витрачають корми взимку і менше, ніж інші бджоли вітчизняних порід, уражуються нозематозом.

Такі цінні властивості карпатських бджіл, як висока плодючість маток, висока зимостійкість в умовах тривалої зимівлі, виняткова миролюбність і мала рійливість сприяють широкому використанню бджіл цієї породи в пакетній справі.

У господарствах Тюменської області Російської Федерації продуктивність безстільникових пакетних сімей карпатських бджіл у три рази вища, ніж стільникових пакетних сімей кавказьких бджіл.

Така різниця за продуктивністю між кавказькими і карпатськими сім'ями бджіл зумовлена біологічним пристосуванням карпатських і кавказьких бджіл до різних типів медозбору. Так, карпатські бджоли формувались в умовах сильного короткого монофлорного медозбору, а кавказькі — слабкого поліфлорного, що триває майже весь пасічницький сезон.

Завдяки високій плодючості маток карпатських сімей при виробництві їх пакетів відпадає необхідність утримувати товарні відводки, що значно знижує собівартість виробництва пакетів. А в районах використання пакетів з цими бджолами немає потреби підсилювати пакетні сім'ї розплодом від сімей, що перезимували.

Враховуючи господарсько корисні ознаки кавказьких і карпатських бджіл, чимало бджолорозплідницьких господарств перейшли на виробництво пакетів карпатських бджіл.

Конструкції ящиків-пакетів. У нашій країні для пересилання бджіл застосовують стільникові і безстільникові пакети. Стільникові являють собою фанерні або картонні ящики 4- і 6-рамкові. В нижній частині однієї з торцевих стінок ящика знаходиться льоток, а другої — вентиляційний отвір. Вентиляційний отвір влаштовують і у верхній частині другої торцевої стінки. Отвори нагадують щілини такої ширини, щоб не виходили бджоли, або мають вигляд вікон розміром 220x75 мм, окантованих металевою сіткою. Зовні для запобігання потраплянню в пакет прямих сонячних променів на відстані 15 мм від вентиляційних вікон прибивають фанерні штори. Для фіксації рамок в пакетах влаштовані дерев'яні брусочки із заглибинами для плечиків рамок. Від верхнього бруска рамок до кришки пакета відстань 90 мм і від нижнього до дна 40 мм. Цей простір необхідний для вільного руху бджіл по рамках з розплодом з метою регулювання температури.

Безстільниковий ящик-пакет виготовляють з дощок товщиною 10 мм, дерев'яних рейок та металевої сітки з комірками 2x2 мм. Бокові, верхня і нижня стінки дерев'яні, задня фанерна й передня з металевої сітки. Для розміщення бджіл і годівниці зроблені опірні планки, які прикріплюють до бокових стінок. У верхній стінці ящика знаходяться круглий отвір для банки-годівниці і квадратний для кліточки Титова з маткою. Обидва закриваються однією фанерною кришкою. В комплект безстільникового ящика-пакета входять кліточка Титова або пересильна кліточка, годівниця — евро-банка, кришка металева для закривання банки-годівниці, рейка для збивання пакетів у батареї, цвяхи будівельні 1,6x25 мм — 6 шт. і 1,6x50 мм — 8 шт.

Формування пакетів — процес, до якого пасічники готуються заздалегідь. На зиму залишають сильні сім'ї, а весною впроваджують заходи для інтенсивного їх розвитку. За 6—8 днів до початку формування починають виведення маток з тим, щоб після формування пакетів сім'ям можна було дати маточники. Якщо у сім'ї після формування пакетів дають плідних маток, то до їх виведення приступають за 20—25 днів. Це скорочує період відсутності матки в сім'ї. Пакетні сім'ї можна формувати із своїми і підсадженими матками. В першому випадку стару матку відбирають в пакет разом з бджолами, а сім'ї дають молоду плідну матку або зрілий маточник, у другому — бджолам, відібраним у пакет, дають чужу плідну матку, а в сім'ї, з якої сформували пакет, залишається своя матка.

За один — два дні перед формуванням пакетів у визначених для цього сім'ях відшукують маток і поміщають в кліточки, що сприяє прискоренню заселення пакетів. До дня формування пакетів готують відтарені ящики-пакети; кліточки для маток, очищені від технічного масла кип'ятінням їх у воді з наступним висушуванням, бо масло може спричинити загибель маток; годівниці з цукровим сиропом і влаштованими кормовими отворами; лійки для заселення бджіл у пакети; рейки і цвяхи для збивання пакетів у батареї і повсякденний пасічницький інвентар.

Формувати пакети краще втрьох. Два досвідчених пасічники відшукують маток і заселяють пакети, а третій виконує допоміжні роботи, зокрема розносить ящики-пакети до вуликів, з яких відбиратимуть бджіл для пакетних сімей, підносить і вставляє лійку в ящик-пакет, зважує пакети з бджолами, ставить у них годівниці, а також упаковує пакети. Здебільшого ці роботи виконує представник замовника, який повинен бути присутнім при формуванні пакетів.