Етнографія України

Макарчук С. А.

Етнографія України — наука, що вивчає культуру і побут, походження, розселення та культурно-побутові взаємозв'язки українського народу. Назва етнографія походить від грецьких слів етнос — народ і графо — пишу. Буквально це означає народоопис. З'явилася й друга назва — етнологія, що утвердилася в деяких країнах Заходу. В Україні терміни етнографія й етнологія спочатку використовувалися як однозначні та близькозначні поняття. Тільки наприкінці ХІХ — перших десятиліттях XX ст. визначилася певна понятійна відмінність між ними. Назва етнографія охоплювала здебільшого фіксації та описи матеріалів з побуту і різних галузей народної культури, в тому числі й фольклор; поняття етнологія визначало праці про народ і його культуру дослідницького теоретичного характеру. З метою термінологічної уніфікації з 30-х років у нас утвердилася назва етнографія. Етнографія України як метод використовує безпосереднє спостереження матеріального й духовного життя народу, його громад, сімейного побуту, світогляду тощо. Поряд з цим етнографія використовує писемні джерела й речові пам'ятки, фольклор, кількісні та картографічні методи. Вона тісно пов'язана з археологією, антропологією, фольклористикою, мовознавством, географією. Етнографія України бере свій початок з часів Київській Русі. В "Повісті временних літ" та ін. творах простежується принцип класифікації племен і народів, висунуто питання про походження Русі. Етнографія України вивчає не лише архаїку — "живу давнину", а й сучасну культурно-побутову сферу життя народів. Як історична дисципліна етнографія України керується науково-методологічними принципами історичного дослідження, необхідністю розгляду предмета вивчення у зв'язку з історичним процесом і соціально-економічним розвитком. Етнографія України поєднує описовий і теоретичний аспекти дослідження. Конкретно-історичний принцип підходу етнографії до вивчення проблем походження і формування етносів, етнічної історії дуже зближує її з історичною наукою. У багатьох випадках етнографія й історична наука безпосередньо стикаються, контактують і взаємодіють, обмінюючись результатами досліджень. Інтереси етнографії з історичною наукою переплітаються і при вивченні історії культури. Етнографія України близько межує з науками, що вивчають культуру. Оскільки етнографія України вивчає не тільки минуле, а й сучасність народів, характер і динаміку сучасних етнічних процесів, для неї надзвичайно важливі є дані соціології — науки про суспільство, конкретно-соціологічних досліджень, демографії. Вивчення етнографією таких компонентів традиційно-побутової культури, як народне звичаєве право, способи та знання лікування людей і тварин, передбачення погоди, метрології, побутового рівня релігійних вірувань має певне предметне співвідношення з науковими дисциплінами медицини і ветеринарії, метеорології, релігієзнавства. На ділянках пізнання морально-етичних стереотипів поведінки, етичних норм, традиційних форм виховання і навчання, психічних особливостей народів, їх характерів етнографія України стикається з інтересами етики, педагогіки, психології. Навчальний посібник "Етнографія України" рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.