Інші обов’язкові платежі й неподаткові доходи

Реферат

Вартість торгового патенту на здійснення операцій із надання послуг у сфері ігорного бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік):

— для використання грального автомата з грошовим чи майновим виграшем — 1400 гривень;

— для використання ігорного столу з кільцем рулетки — 64000 гривень;

— для використання інших ігорних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) — 48000 гривень за кожний стіл;

— для використання кегельбанів — 2000 гривень за кожну гральну доріжку;

— для використання столів для більярду — 600 гривень за кожний стіл;

— для здійснення інших видів ігорного бізнесу — 2400 гривень за кожний окремий вид (місце) ігорного бізнесу.

Строк дії торгового патенту на здійснення операцій із надання послуг у сфері ігорного бізнесу становить 60 календарних місяців.

Порядок придбання спеціального торгового патенту.

Суб'єкти підприємництва, які здійснюють торговельну діяльність чи діяльність із надання побутових послуг можуть придбати спеціальний торговий патент. Вартість спеціального торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування щорічно після затвердження місцевого бюджету залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів і асортиментного переліку товарів чи місцезнаходження об'єкта з надання побутових послуг і виду побутових послуг. При цьому розрахункова сума надходжень за рік від суб'єктів підприємницької діяльності у вигляді плати за спеціальні торгові патенти не може бути меншою за загальну суму надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів, податків і зборів, сплачених такими суб'єктами підприємницької діяльності за минулий бюджетний рік з урахуванням інфляції.

Вартість спеціального торгового патенту не обмежується граничними розмірами. Плата за спеціальний торговий патент встановлюється за єдиною методикою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності чи окремо для фізичних і юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності. Забороняється встановлювати вартість спеціального торгового патенту для окремого суб'єкта підприємницької діяльності.

Кошти, одержані від продажу торгових патентів, зараховуються до місцевих бюджетів за місцем оплати торгового патенту.

Кошти, одержані від продажу спеціальних торгових патентів, зараховуються: до державного бюджету — в розмірі 5 відсотків; до місцевих бюджетів за місцем оплати спеціального торгового патенту — в розмірі 67 відсотків; до Пенсійного фонду — в розмірі 17 відсотків; до Фонду соціального страхування — в розмірі 2 відсотків; до Фонду сприяння зайнятості населення — 1 відсоток; до відповідних бюджетів у порядку, передбаченому законодавством для зарахування плати за землю, — 2 відсотки; до відповідних бюджетів у порядку, передбаченому для зарахування податку на доходи фізичних осіб, — 6 відсотків.

Інші обов'язкові платежі та неподаткові доходи визначаються законами України про державний бюджет на відповідні роки, Указами Президента України й постановами Кабінету Міністрів України і справляються на підставі відповідних положень.

До інших обов'язкових платежів належать:

— кредиторська і депонентська заборгованість, за якими минув строк позовної давності;

— надходження коштів за штрафами і санкціями;

— плата за послуги, що надаються, і збори, що справляються органами Державної автомобільної інспекції, дозвільної системи Міністерства внутрішніх справ України, Державної інспекції з нагляду за технічним станом машин, обладнання тощо;

— надходження від підприємців частки вартості нестандартної продукції, виготовленої з дозволу на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції, виданого Держстандартом України;

— плата за видачу експортних, імпортних ліцензій і за здійснення реєстрації зовнішньоекономічних договорів, ліцензій на здійснення деяких видів діяльності;

— інші платежі.

Неподатковими доходами є такі:

— надходження від реалізації конфіскованого правоохоронними, митними та іншими уповноваженими на це органами майна, безхазяйного та іншого майна;

— доходи від реалізації нерозданих поштових відправлень, незатребуваних вантажів на залізничному, водному і повітряному транспорті;

— кошти від реалізації надлишкового військового оснащення, військової спеціальної техніки, майна, передавання в оренду основних фондів Збройних сил та інших військових формувань;

— розрахунки за брухт і відходи чорних й кольорових металів, дорогоцінних металів та каміння;

— депозитні суми;

— надходження плати за утримання вихованців спецшкіл, спецінтернатів, спецПТУ тощо;

— плата за державну реєстрацію підприємств, кооперативних, громадських організацій, всеукраїнських і міжнародних об'єднань громадян тощо.

Суми кредиторської заборгованості між підприємствами недержавної форми власності, щодо яких строк позовної давності минув, підлягають віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності у наступному місяці після закінчення строку позовної давності. У всіх інших випадках суми кредиторської заборгованості, а також суми депонентської заборгованості, за якими строк позовної давності минув, підлягають перерахуванню підприємствами та установами до відповідного бюджету не пізніше 10-го числа наступного місяця після закінчення строку позовної давності. За несвоєчасне перерахування до бюджету справляється пеня у розмірі 0,3 відсотка від цих сум за кожний прострочений день.