Зміст
Козацькі пісні
Гей, з устні Дніпра та до вершини
Не жур мене, моя мати
Не жур мене, стара нене
Гей, по синьому морю
Ой ішли три козаки дорогою
Ой не ходи, журавлику
Зажурилась Україна, бо нічим прожити
Ой сходьтеся, панове молодці
Отамане, батьку наш
Де Савур-могила, широка долина
Та на біду, на горе козак уродився
Стоїть явір над водою, в воду похилився
Розлилися круті бережечки
Не славная Чута
Чорна хмара наступила
Ой скинемось та й по таляру
Ой плавала та лебідонька на синьому морі
Ой приїхав козаченько до бистрого броду
Ой хмариться, туманиться, став дощ накрапать
За воротами — там ялина стояла
Розвивайся, сухий дубе, на ніч мороз буде
Гей, зима, зима холодна була
Ой спав дощик згуста та дрібненький
Ой на ріці на Самарі вода пором носить
Ой поважай стару матір
Та шумить, гуде вітер по діброві
Ой дуб на березу гіллям похилився
А наш пан отаман по табору ходе
Да та закладався сизий орел
Ой мала вдова сина-сокола
Жила вдова Оврамиха
Ой у лузі в Базавлуці
Ой на річці, на протоці
Ой ремезе, ремезочку
Ой у лісі в Керелецькім
Сади мої, сади процвітали
Не сам іду, коня веду
Ой три літа й три неділі
Ой у полі сніжок порошить
Ой у степу на могилі
Ой умирав козак
Не метіль з моря піднімалася
Ой по морю, морю синьому
Долів, долів, долинами
А що із-за гори вилітав сокіл
Вітер гуде, трава шумить
В чистім полі возок біжить
Та ой на морі на синьому
Чорна роля заорана
Долом, долом, долиною
Дома лежить дівчинонька
Ой за темними лісами
Ой вийду ж я, вийду на гору крутую
У полі могила з вітром говорила
Зашуміли луги, ще й бистрії ріки
|
|
